Любов…Вона мені не потрібна
– Мам, ти у нас просто красуня! – ми з Ритою поправляли зачіску нашій нареченій. -Ой! Дівчата, щось так хвилююся, як в перший раз! Треба було все тихо зробити. Весілля закотили. Людей смішимо. – Мама Свєта, а людям гарний ніколи не будеш. Зате у нас свято в родині. – Ритка, свій хлопець. Наша людина! – Оля обняла жінку. – Затиснути хотіли свято! Ох і відірвемося ж ми сьогодні! Ми вигнали мужиків зустрічати лімузин. Подружки вирішили без бою не віддавати маму, згадати молодість. – Та ну вас! Як маленькі! На старість…
Read More